Атестація персоналу — складова кадрового менеджменту.

Робота з кадрами— один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового ме­неджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльнос­тіпедагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм влас­ності.

Мета атестації педагогічних працівників:

• активізація їхньої творчої професійної діяльності;

• підвищення відповідальності за результати роботи;

• оцінка особистісних якостей;

• визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних ха­рактеристиках, нормативно-правових документах;

• забезпечення соціального захисту компетентної педагогіч­ної праці.

Етапи атестаційного періоду

Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, то­му що із завершенням одного атестаційного періоду розпочинається наступний.

Протее кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме:

1. Підготовчий;
2. Експертно-дослідницький;
3. Підсумковий.

Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються

Вихователь-методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

• професійна компетентність;
• результативність роботи (рівень компетентності дітей);
• особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь між атестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного пе­дагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освіт­нього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист та завідувач повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У між атестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, уза­гальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Працюємо з нормативними документами

Розпочався новий навчальний рік, і атестаційні комісії всіх рівнів дошкільної освіти активізували свою діяльність. Не секрет, що питання проведення атестації залишаються гострими для багатьох педагогічних працівників. Тому і керівникам, і педагогам дуже важливо знати свої права та обов'язки в атестаційному процесі.

Права та обов'язки учасників атестаційного процесу

Підготовка до атестації педагогічних працівників у кожному дошкільному закладі починається з ознайомлення колек­тиву з нормативними документами, що регламентують процес атеста­ції педагогічних працівників. Дуже важливо, щоб результати атеста­ції задовольнили як адміністрацію дошкільного закладу, так і педаго­гів, які атестуються. А для цього всім учасникам атестаційного проце­су необхідно добре знати свої права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту» атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педа­логічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 310, зареєстрованого у Мініс­терстві юстиції України 2 грудня 1993 р. за № 176 .

Чергова атестація

Атестація педагогічного працівника — це визначення його від­повідності посаді та рівня кваліфікації. Усі педагогічні працівники дошкільного навчального закладу — керівники КЗДО, що мають педа­гогічне навантаження, вихователі-методисти, вихователі, музичні ке­рівники, інструктори з фізичної культури, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, соціальні педагоги, практичні психологи — підля­гають атестації, яка є обов'язковою для всіх педагогів.

Щоб атесту­ватися, педагогічний працівник повинен мати фахову освіту та воло­діти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов'язків. Чергова атестація проводиться один раз на п'ять років.

Відповід­но до пункту 3.4 розділу III Типового положення атестація педагогіч­них працівників передбачає попереднє підвищення кваліфікації, яке педагогічний працівник має право пройти на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, акредитованих в уста­новленому порядку на здійснення підвищеня кваліфікації. Тому кожен педагог зобов'язаний підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на п'ять років.

Керівник дошкільного навчального за­кладу та вихователь-методист, які склада­ють графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п'ять років, ма­ють знати, що не підлягають атестації педа­гогічні працівники, які:

• мають стаж безпосередньої педаго­гічної роботи до 3 років;
• перебувають на довготривалому лі­куванні.

А педагогічні працівники, які мають не­обхідний стаж педагогічної роботи і раніше проходили атестацію, але прийняті на робо­ту в поточному навчальному році, і ті, хто на­вчається у вищому навчальному закладі, ма­ють право атестуватися за бажанням.

Атестаційна комісія може протокольно підтвердити педагогічному працівнику ра­ніше встановлену кваліфікаційну категорію або посадовий оклад, педагогічне звання, якщо цей педагогічний працівник підлягає черговій атестації, але не претендує на підви­щення кваліфікаційної категорії чи посадового окладу (ставки за­робітної плати), присвоєння вищого педагогічного звання, ніж ви­значено за результатами попередньої атестації, і претензій до його роботи з боку адміністрації дошкільного закладу та батьків вихован­ців немає.

Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право по­дати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік.

Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухва­лює відповідне рішення, яке обов'язково фіксують у протоколі засі­дання атестаційної комісії.

Педагогічний працівник має право відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами по­передньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окла­дом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.

Позачергова атестація

Педагогічні працівники, які виявили бажання підвищити вста­новлену їм кваліфікаційну категорію (посадовий оклад) чи порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання раніше визначено­го терміну, мають право на позачергову атестацію, але, як зазначе­но у пункті 3.3 розділу III Типового положення, не раніше ніж через рік з дня видання керівником дошкільного навчального закладу, ор­ганом управління освітою відповідного наказу за підсумками попе­редньої чергової атестації.

Адміністрація дошкільного закладу має право подати аргумен­товане подання до атестаційної комісії щодо позачергової атестації педагогічного працівника, який знизив рівень своєї професійної ді­яльності у між атестаційний період. Педагогічний працівник, щодо якого порушено питання про йо­го невідповідність посаді, яку він обіймає, не має права відмовитися від атестації.

Кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників

Педагог, що підлягає атестації, зобов'язаний особисто подати зая­ву до атестаційної комісії, де має право вказати ту кваліфікаційну ка­тегорію (посадовий оклад), педагогічне звання, на які він претендує.

Кваліфікаційна категорія — це відповідний рівень кваліфікації, професіоналізму, результативності педагогічної праці, що відповідає нормативним критеріям і встановлюється педагогічним працівникам на 5 років. Для того щоб запобігти конфліктним ситуаціям, важливо, аби ко­жен педагогічний працівник, що атестується, добре знав вимоги до осіб, яким встановлюється/підтверджується певна кваліфікаційна ка­тегорія чи присвоюється/підтверджується педагогічне звання, і міг об'єктивно визначити рівень, якого він реально може досягнути. Тому доречно, опрацьовуючи з педагогічним колективом нормативну доку­ментацію з атестації, приділити цьому питанню особливу увагу.

Педа­гог, який підлягає атестації, має знати, що:

• кваліфікаційна категорія «спеціаліст» встановлюється/ підтверджується педагогічним працівникам, які професій­но компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандар­ти навчання та виховання;
• кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» встанов­люється/підтверджується педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використову­ють сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 3 роки;
• кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії» встанов­люється/підтверджується педагогічним працівникам, які ви явили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 5 років;
• кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встановлюється/підтверджується педагогічним працівни­кам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціати­ви, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації освітнього процесу, забезпечують ви­соку результативність, якість своєї праці, мають стаж без­посередньої педагогічної роботи не менше ніж 8 років.

Як виняток, цей стаж: може бути скорочений до 5 років. Для пе­дагогічних працівників з ученими званнями та науковими ступенями враховується стаж їхньої безпосередньої педаго­гічної роботи у вищому навчальному закладі;

• педагогічне звання «Вихователь-методист» може присво­юватися/підтверджуватися педагогічним працівникам з ви­щою освітою та освітою в обсязі вищого навчального закла­ду І — II рівня акредитації та іншого навчального закладу ек­вівалентного рівня;
• педагогічне звання «Старший вихователь» може присвою­ватися/підтверджуватися вихователям-методистам за по­садою, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст ви­щої категорії» або «спеціаліст І категорії», а за наявності освіти в обсязі вищого навчального закладу І —II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня, вихователю-методисту за посадою може присвою­ватися це звання, якщо стаж безпосередньої педагогічної роботи становить не менше ніж 8 років та встановлено найвищий посадовий оклад (ставка заробітної плати).

Повноваження атестаційної комісії при дошкільному навчальному закладі

Як передбачено пунктом 7.2 Типового положення, атестаційна комісія при дошкільному навчальному закладі має право безпосеред­ньо встановити, підтвердити (не підтвердити) кваліфікаційнікатегорії «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст І категорії». А про встановлення/підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфі­каційної категорії «спеціаліст вищої категорії», при­своєння/підтвердження (не підтвердження) педаго­гічного звання атестаційна комісія при ДНЗ може лише клопотати.

Важливо знати: під час проведення атестації часто виника­ють спірні питання між педагогічним працівником та адміністрацією чи атестаційною комісією до­шкільного навчального закладу.

Роз'яснимо найтиповіші з них:

1. Педагогічні працівники з освітою в обсязі нав­чального закладу І-II рівня акредитації атесту­ються на встановлення/підтвердження кваліфі­каційної категорії «спеціаліст», присвоєння/під­твердження педагогічного звання. Помилкою є те, що під час атестації цієї категорії педагогіч­них працівників деякі керівники дошкільних на­вчальних закладів керуються пунктом 2.2 Типо­вого положення. Цей пункт стосується лише пе­дагогічних працівників, які там зазначені, і не поширюється на працівників дошкільних на­вчальних закладів.
2. Для педагогічних працівників, які припинили педагогічну ді­яльність у зв'язку зі скороченням штатів, ліквідацією навчаль­ного закладу, виходом на пенсію, переходом на роботу до ор­ганів управління освітою чи методичну роботу в системі осві­ти, у випадках відновлення ними роботи за фахом зберігаєть­ся кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, набуті рані­ше, їх чинність продовжується не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних підставах.
3. У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при дошкіль­ному навчальному закладі педагогічний працівник має пра­во у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутися зі скаргою до атестаційної комісії вищого рівня. Подана скарга розглядається у двотижневий строк від дня її надходження.

Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для ска­сування попереднього і видачі нового наказу про встановлення/під­твердження (не підтвердження) працівникові відповідної кваліфіка­ційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи при­своєння/підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання з дня ухвалення рішення атестаційною комісією дошкільного на­вчального закладу, дії якої оскаржувались.

Відповідно до пункту 8.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (далі — Типове положення) до 20 березня поточного навчального року атестаційна комісія при до­шкільному навчальному закладі завершує вивчення роботи педагогіч­них працівників і оформлює атестаційні листи у двох примірниках.

Атестаційний лист— це основний підсумковий документ, що подається до атестаційної комісії для прийняття відповідного рішен­ня. Тому він має містити всю інформацію, що дасть змогу атестаційній комісії прийняти правильне рішення. Крім цього, атестаційний лист — це документ, який підтверджує наявність кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, і є підста­вою для тарифікації педагогічного працівника. Пунктом 8.5 Типового положення передбачено, що не пізніше, як за 10 днів до засідання атестаційної комісії, на якому прийматиметься рішення щодо результатів атестації, педагогічний працівник має озна­йомитися зі своїм атестаційним листом підпис. Це ще одна можли­вість перевірити, чи вся інформація, занесена до атестаційного листа, відповідає дійсності. Адже якщо атестаційний лист заповнено непра­вильно, це може стати причиною непорозумінь з тарифікацією педаго­гічного працівника або відмови атестаційної комісії вищого рівня щодо встановлення/підтвердження йому кваліфікаційної категорії «спеціа­ліст вищої категорії», присвоєння/підтвердження педагогічного звання. Тому вкрай важливо заповнити атестаційний лист правильно.