• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка музичного керівника

/Files/images/muzika/завантаження (1).jpg

2018- 2019 н/р

Шановні батьки!

Дуже важливо, щоб ваша дитина із самого раннього віку привчалася до музики, вчилася її слухати й розуміти. І ось тут дуже багато чого залежить від Вас і особливостей вашої дитини, від того, наскільки розвинене її сприйняття.

Відомо, що діти відгукуються на музику в перші ж місяці життя: під впливом музики дитина пожвавлюється або заспокоюється. Яка мати не колише своє маля звуками колискових пісень.

Проходить рік, і дитина прислухається до музики, вона уже розуміє її емоційний зміст: залежно від характеру музики маля сумує або радіє В чотири роки маля вже може запам'ятати мелодію, відчуває ритм, динаміку музики, розуміє нескладні музичні образи ("гроза гуркоче", "солдати йдуть").

Цікаво, що під враженням музики, що сподобалася, діти можуть улаштувати маленький концерт: вони ходять по кімнаті й співають (іноді тримають який-небудь предмет перед ротом - це вони наслідують співака, що співає з мікрофоном), зображують балет, танцюють, копіюючи дорослих, і все це жваво, збуджено.

Зверніть увагу на те, яку музику слухає, та як сприймає її ваша дитина.. Спробуйте розтлумачити дитині, те, що вона чує й що переживає, - тобто проаналізуйте музику (нехай це зовсім нескладні дитячі п'єски або танцювальні мелодії). Але при цьому треба дотримувати дві умови: по-перше, треба переконатися, що дитина музику чує, що вона робить на нього якесь враження (яке?), а по-друге, і вам повинна подобається та музика, про яку Ви говорите з дитиною, Ви повинні її чути, розуміти.

Які перші кроки можна зробити разом з дитиною? Можливо у вашій фонотеці є короткі п'єси, музика яких яскраво, точно відтворює знайомі, зрозумілі дитині образи: " "Дитяча полька " М.Глинки, "Хвороба ляльки", "Нова лялька" П.И.Чайковського. Якщо ні, то їх варто придбати. Прослухавши їх разом з дитиною, запитаєте його, про що ця музика "розповідає", на що схожі почуті звуки. Діти відгадують із задоволенням.

Викличте на допомогу гру. Ви розповідаєте про марш - нехай дитина відбиває такт брязкальцем або візьме в руки олов'яного солдатика й змусить його марширувати по столі в такт музиці. Ви поставили на програвач пластинку з танцювальною мелодією – плескайте в долоні, відбиваючи такт, спробуйте відобразити ритм у рухах, захопіть дитину, щоб вона теж почала рухатися, танцювати.

Рекомендую слухати разом з дітьми: "Балакуха" Прокоф'єва, "Казка про дурне мишеня" Прицкера "Чотири пісні - жарту" Кабалевского, "Веселі пісні" Слонимського. "Дитячий альбом" Хачатуряна, дитячі казки, комплект пластинок "Музика в дитячому саду", звуковий журнал "Колобок".



/Files/images/muzika/завантаження.jpg Дитячий ранок у дошкільному закладі

Дитячий ранок у дошкільному закладі сприймають як захід, на якому діти мають змогу розважитися, пізнати щось нове і цікаве, а також показати усі свої знання та вміння. Утім, цей захід може виконувати не лише розважальну та дидактичну, а й лікувально-терапевтичну функцію.

Становлення жанру дитячого ранку розпочалося на початку ХІХ століття. Саме тоді виникло особливе ставлення дофеномену дитинства. Зокрема, була започаткована традиція створення музики для дітей іпро дітей, виник такий музичний феномен, як дитяча опера.

Окрім того, підвищена увага до феномену дитинства проявилася й в освітньому плані. Так, у середині ХІХ століття у Німеччині за ініціативи Фрідріха Фрьобеля виникли одні зперших у світі дитячі садки. І до кінця століття такі дитячі садки з'явилися у багатьох країнах Європи, зокрема й в Україні. У ці роки відбулося становлення методологічної бази. Так, у Росії стали видавати спеціалізований журнал «Детский сад». Окрім того, з'явилися театри юного глядача та лялькові театри для дітей. Із виникненням у ХХ столітті телеспектаклів, дитячих фільмів, мультфільмів, комп’ютерних ігор почалася нова виховно-розважальна ера.

Дитячий ранок у терапевтичному аспекті – це синтетичний жанр, засоби виразності якого активізують усі види дитячого мислення – зримими образами, звуками і почуттями. Отже, у дитячому музичному ранку можна виокремити такі арт-терапевтичні компоненти:

v музикотерапія (зокрема вокалотерапія, корекційна лікувальна ритміка хореотерапія);

v казко терапія;

v образно-рольова драмо терапія.

На дитячому ранку найбільший вплив на психіку дитини-слухача має музика, навіть абстрааговано відокремлена від його сюжетної канви. При цьому музичний діапазон емоцій має бути співзвучним емоційно-психологічному розвитку дитини.

Діти віком 3-6 років освоюють диференціацію «Я – інші». Вони соціалізуються і роблять перші самостійні кроки. На цьому етапі їм необхідна активна підтримка дорослих.

/Files/images/muzika/новый коллаж3.jpg

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою!

Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провестигру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори як «Пори року» П. Чайковського та А.Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по-своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок.

Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір. Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші.

З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. В решті-решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику (ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти і ваша дитина (сопілка, барабан, металофон). До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається!

/Files/images/muzika/14.jpg

Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?", "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?".

Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.

Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.

Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці. Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.

Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

/Files/images/muzika/1476191412.jpg

Основними задачами музичного виховання можна вважати:
1. Розвивати музичні і творчі здібності (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
2. Формувати початок музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури.
Успішне рішення перерахованих задач залежить від змісту музичного виховання, перш за все - від репертуару, що використовується, методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності та ін. В дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи; враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних завдатків формувати спеціальні музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Музичні здібності дітей виявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здібності - відчуття ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму - виражаються достатньо яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; у інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично - слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосу, точно інтонуючи або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність виявляється лише в 5 років. Але відсутність раннього прояву здібностей не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина (особливо в перші роки життя). Ранні прояви музичних здібностей спостерігаються, як правило, саме у дітей, які одержують достатньо збагачених музичних вражень.
Основною формою музичної діяльності в дитячому садку є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюками, навчання їх співу, рухам в музичних іграх і танцях але і навчанню їх грі на дитячих музичних інструментах. Інтерес до оркестру дитячих музичних інструментів, як засобу музичного виховання був великим. Видатні музиканти просвітителі Б.Асафьев, Б.Яворській, австрієць До. Орф підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарної музичної практики і розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів надавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку.

/Files/images/muzika/завантаження.png

/Files/images/muzika/новый коллаж1.jpg/Files/images/muzika/12.jpg/Files/images/muzika/11.jpg/Files/images/muzika/3.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 258